Тема: „Сільськогосподарські зони України”

Мета: сформувати уявлення про с/г зони України. Закріпити знання учнів про головні галузі с/г – рослинництво і тваринництво та їх розміщення і розвиток. Розвивати вміння і навички вивчення, систематизації матеріалу. Виховувати любов і повагу до землі і працівників с/г.

Обладнання: підручники, атласи, „Економічна карта України”

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи навчання: частково-пошукові, словесно-інформаційні

Методологічні прийоми: „мозковий штурм” і „навчальний проект”
Форми роботи: індивідуальні, групові

Структура уроку

I. Організаційний момент                                                                          – 1хв

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів                                             – 9хв

III. Мотивація навчальної діяльності                                                        – 2хв

IV. Вивчення нового матеріалу                                                                 – 27хв

V. Закріплення                                                                                             – 3хв

VI. Підсумок уроку                                                                                     – 1хв

VII. Д/з                                                                                                          – 2хв                                                                                                             

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь

1. Що таке с/г?

2. Що таке АПК?

3. Яка роль с/г в житті України?

4. Які чинники впливають на розвиток с/г?

5. Що таке с/г угіддя та яку структуру вони мають?

6. Назвіть чинники розвитку с/г?

7. Охарактеризуйте галузеву структуру с/г?

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

      Головна галузь виробничої галузі – с/г. Життєва необхідність примусила людей вивчати цілющі властивості рослин. Рослинні і тваринні продукти необхідні для нормальної життєдіяльності людини. Розміщення галузей с/г підпорядковано природним закономірностям, т.б. в с/г зонах.

Наша мета: систематизувати і узагальнити раніше вивчений матеріал про с/г.

На дошці – українські прислів’я:

Ø      Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.

Ø      На чорний землі – білий хліб родить.

Ø      Хліб – усьому голова.

Ø      Наш стяг – пшениця у степах

      Під голубим склепінням неба.

IV. Вивчення нового матеріалу

 С/г зони України:

     – Полісся                                – Передкарпаття і Закарпаття  

     – Лісостеп                              – ПБК

     – Степ                                    – Приміські зони

            Тісний зв'язок с/г з природо-кліматичними умовами зумовлює зональний характер його спеціалізації.

У територіальній структурі с/г України виділяють с/г зони:

 

                                        Зональні:                                             Азональні:

                                           – Полісся                                              – Гірські регіони:

                                          – Лісостеп                                                • Карпати

                                           – Степ                                                      • Крим

                                                                                                         – Приміські

С/г зона – територія, яка має ту чи іншу с/г спеціалізацію.

Межі с/г зон співпадають з межами природних зон.

Приміські зони – с/г зони навколо великих міст з певною спеціалізацією.

Робота в III-х групах над створенням проекту „Зальна характеристика с/г зон України”

1. Використовуючи підручник § 26  с.122-125, заповнити таблицю(3 природні зони):

С/г зона	Спеціалізація
	Рослинництво	Тваринництво

   

 2. Звіт представляють спеціалісти, які є в кожній групі:

1) картограф (К);

2) фіз. географ (Ф/г);

3) працівник с/г (С/г);

4) меліоратор (М);

5) науковець (Н).

Полісся

1) К. – зона займає ≈20%; представлена Укр.-м Поліссям.

            Пд. межа – Рава-Руська-Львів-Житомір-Київ-Ніжин-Конотоп-Глухів

2) Ф/г – Рельєф – заболочені низовини; Клімат ПК – літо – тепле, вологе, зима – м’яка. Ґрунти - дерново-підз., болотні. Я вважаю – краще вирощувати вологолюбиві культури і є прекрасні луки для мол. тваринництва.

3) С/г: у рослинництві – льон(90%), картопля(48%), жито, кормові культури, овочі(7%). Провідна            галузь твар-ва – молочно-м’ясне скот-во і свинарство. Є також птахів-во і бджільництво.        

4) М. – осушення, вапнування(тому що дерново-підзолисті ґрунти – кислі), внесення мін. добрив.

5) Н. – подальший розвиток с/г пов'язаний зі спеціалізацією на високоінтенсивному молочному і             м’ясному скотарстві, а з цім розширюються площі кормових культур. Необхідно розвивати             звірівництво і мисливське господарство , розводити рибу і водоплав. птахів у штучних і    прир. водоймищах. Хміль у жит. Поліссі (де є найкращі прир.-клім. умови) може дати       великий прибуток. Ароматичні сорти, які використовують в пивоварній і фармацевтичній          промисловості мають найвищу урожайність у Європі: 13-19 ц/га

Лісостеп

1) К. – займає 35% S с/г угідь України.

            Півн. межа – це Пд. межа Полісся

            Півд. межа – Котовськ-Первомайськ-Кривий Ріг-Кременчуг-Красноград-Вовчанськ.

2) Ф/г – Рельєф – різноманітний: височини і низовин → це необхідно враховувати при розорені             земель(80%);Клімат – помірно-теплий: з достатнім зволоженням на Зах. і нестійким на Сх..             Ґрунти – сірі(на Правобережжі) і опідзолені чорноземи(на Лівобережжі). Я    вважаю, що             агрокліматичні ресурси для с/г у цій зоні найкращі.

3) С/г: провідною галуззю рослинництва є бурякосіяння(70%), вирощують озиму пшеницю і        кукурудзу; просо,гречка, бобові культури(горох, квасоля). А Поділля – це край садівництва.

            Тваринництво – різногалузеве: скотарство, птахівництво, шовківництво, бджільництво.

4) М. – ця с/г зона потребує в першу чергу – правильної агротехнічної обробки землі, наукової      сівозміни і внесення мінеральних добрив.

5) Н. – розвиток с/г потребує комплексного підходу: мабуть скорочення площ під бурякосіяння(бо             вирощуванням буряків ми зруйнували і знищіли S родючих українських чорноземів).          Головне–це раціонально використовувати розорені землі і підбирати високо урожайні     культури, адже на Україні за 2006 рік S розорених земель скоротилася на 56 тис. га.

Степова зона

1) К. – ця зона розташована на Пд. України і займає найбільшу S≈35%.

            Півн. межа – Котовськ-Первомайськ-Кривий Ріг-Кременчуг-Красноград-Вовчанськ.

            Півд. межа – узбережжя Чорного та Азовського морів і передгірські райони Крим. гір.

2) Ф/г – Рельєф – має нахил на Пд., переважно низовини і височини; Клімат – ПК – жарке літо і тепла зима, недостатнє зволоження і без морозний період триває 160-220 днів. Я вважаю,        умови більш сприятливі для теплолюбивих культур.

3) С/г: не випадково цю зону називають головною. С/г має високий рівень розвитку: у      рослинництві – це пшениця(як озима, так і яра) = 50%, кукурудза, ячмінь, просо;100% рису.       Соняшник, плодово-ягідні культури, виноград і баштанництво вирощують в основному в            цій зоні. Тваринництво – є також найбільш розвинутим, на нього припадає 60% товарної            продукції. Це – м'ясо-молочне скотарство, птахівництво, вівчарство.

4) М. – зона потребує великих меліоративних робіт: зрошення, лісонасадження, внесення             мінеральних            добрив.

5) Н. – враховуючи унікальне сприяння природо-кліматичних умов, тут необхідно розширювати             площі багаторічних насаджень: персика, абрикоси, груші, черешні; збільшувати посівні      площі овочевих(томат, баклажан, солодкий перець) і баштанних культур(диня, кавун).           Необхідно розвивати парниково-тепличне господарство(ранні овочі і розсада для інших             регіонів країни).

            Відомо, що головна високобілкова культура – соя, а в Пд. областях України на         зрошувальних землях(бо для неї необхідний промивний режим) є найкращі умови:   збільшити посівні S з 100тис. га до 500тис. га, і урожайність з 10 – до 12ц/га.

V. Закріплення

            Проблемні питання:

1) Існує думка,що с/г виробництво,не приносить шкоди природному середовищу. А як гадаєте ви?

            Рослинництво:  ―  мінеральні добрива – фосфор, азот → „цвітіння води”;

                                      ― „деградація ґрунтів”;

                                      ―  водна і вітрова ерозія;

                                      ―  радіаційне забруднення ґрунту.

            Тваринництво:  ―  органічні добрива → шкідливі мікроорганізми → захворювання;

                                      ― підвищена доза аміаку впливає на здоров’я людей, ріст с/г  рослин;

                                      ―  стічні води містять шкідливі речовини: сірководень, метан, аміак.

2) Чому Україна, маючи сприятливий природний потенціал, не забезпечує нас с/г продукцією?

3) Якість с/г угідь погіршується. Що необхідно зробити, щоб зупинити цей процес?

VI. Підведення підсумків, та виставлення оцінок

VII. Домашнє завдання.

Тема: Водний транспорт України

Мета: дати уявлення учням про техніко-економічні особливості водного транспорту, основні морські порти й водні шляхи, про роль морського транспорту в міжнародних зв’язках, розвивати навички роботи з різними інформаційними джерелами, географічними картами, таблицями, схемами, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати повагу до історії розвитку українського морського флоту, цікавість до предмету, допитливість.

Обладнання: карта «Господарство України», атласи, мультимедійний підручник «Економічна і соціальна географія України», картки із завданнями для перевірки знань учнів.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Структура уроку:

1. Організаційний момент (1 хв.)

2. Актуалізація опорних знань учнів (7 хв.)

3. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

4. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)

5. Закріплення нових знань (10 хв.)

6. Підсумки уроку. Оцінювання. (4 хв.)

7. Домашнє завдання (1 хв.)

Хід уроку: 1. Організаційний момент

Привітання, налаштування на позитивний настрій, співпрацю.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Ланцюжок»: Що відомо вже про транспорт України?

Завдання на картках окремим учням:

- Дати характеристику техніко-економічним особливостям автомобільного транспорту України.

- Дати характеристику техніко-економічним особливостям залізничного транспорту України.

- Яка роль залізничного та автомобільного транспорту в міждержавних перевезеннях?

- Які проблеми та перспективи розвитку автомобільного та залізничного транспорту України?

Завдання на дошці: Зобразити схему видів транспорту України.

Географічний диктант:

1. Вид транспорту, який перевозить найбільше пасажирів…(автомобільний).

2. Лозова, Ясинувата, Дебальцеве, Ковель, Волноваха, Конотоп – це важливі транспортні вузли … (залізничного) транспорту.

3. Лідер з вантажообігу …(залізничний).

4. Найдорожчий вид транспорту … (повітряний).

5. Найдешевший вид транспорту … (річковий).

6. Види транспорту, які потребують дорогого шляхобудування … (автомобільний, залізничний).

7. Види транспорту, які не вимагають будівництва транспортних шляхів … (повітряний, водний).

8. Цей вид транспорту дуже економічний, але він перевозить лише окремі види вантажів … (трубопровідний).

9. Цей вид транспорту може перевозити вантаж і пасажирів дуже швидко на великі відстані … (повітряний).

10. Види транспорту, які вимагають дуже складної системи обслуговування … (водний, повітряний).

11. Найдавніший вид транспорту … (гужовий).

12. Вид транспорту, який може перевозити на великі відстані значні обсяги вантажів, які не потребують швидкої доставки … (морський).

   3. Мотивація навчальної діяльності

На уроці будемо говорити про один з найдавніших видів транспорту, який розвинутий на території України. Наша країна, знаходячись на перехресті торгових та транспортних шляхів, має всі умови для створення потужного морського та річкового флоту. Зародившись у 9-10 століттях за часів Київської Русі, водний транспорт не просто еволюціонував, а набув важливого значення, особливо в міжнародних перевезеннях. Подумайте, що ми вивчимо сьогодні на уроці? Які питання слід опрацювати? (Учні висловлюють власні очікування.)

  4. Вивчення нового матеріалу

Випереджувальне завдання:

Історія розвитку українського флоту.

9-10 ст. – на Русі з’явився флот;

15-17 ст. – морські походи козаків Чорним морем (козацькі ескадри по 100 і більше суден);

18 ст. – регулярні морські перевезення Чорним і Азовським морями. З’являються морські порти: Херсон (1778 р.), Севастополь (1788 р.), Одеса (1794 р.). Херсон – головний суднобудівний центр, заснування Севастополя – початок історії Чорноморського флоту.

19 ст. – розвивається Одеський порт, який перетворюється на південні ворота в Європу та Азію.

Прийом «Мозковий штурм»:

Спираючись на раніше отримані знання, визначити «плюси» та «мінуси» техніко-економічних особливостей водного виду транспорту (на дошці записуються всі пропозиції учнів у 2 колонки):

«Плюси»	«Мінуси»
Найдешевший вид транспорту	Мала швидкість руху
Не потребують спеціального шляхобудування.	Залежність від природних умов: - замерзання водних шляхів, - визначеність напряму руху.
Велика вантажопідйомність	Останнє місце за паса жирообігом
Сприятливі умови для розвитку	Передостаннє місце за вантажообігом
Можна перевозити громіздкі вантажі	Складна система обслуговування.

Морський транспорт.

Морський транспорт здійснює як міжнародні перевезення, так і перевезення всередині країни. (Дається визначення понять «малий» і «великий» каботаж).

Морські перевезення

      Міжнародні                                                            Каботажні

      перевезення

Великий        Малий

                                                                           каботаж         каботаж

Значення морського транспорту визначається участю в міжнародних перевезеннях. Експортно-імпортні перевезення вантажів здійснюються на відстані до 8 тис. км і більше, тому частка морського транспорту в таких перевезеннях складає 95 %. Нині в Україні діє три морських пароплавства: Чорноморське, Азовське, Українське Дунайське.

Завдання: схарактеризувати морські порти та паромні переправи України, заповнивши таблицю:

Морські порти	Розташування	Основні вантажі
Одеський	М.Одеса	1/5 вантажообігу, руди, нафта, нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові, ін.
Іллічівський	За 20 км від Одеси	Експортні поставки: метали, кам’яне вугілля, будматеріали, залізні та марганцеві руди.
Южний	Чорноморське узбережжя	Обслуговування припортового заводу, забезпечення експорту аміаку.
Миколаївський Херсонський Октябрський Дніпро-Бузький	Гирло Дніпра та Південного Бугу	Імпорт бокситів. Залізна й марганцева руда, будівельні матеріали. (З листопада по березень припиняється навігація – замерзання Дніпровського та Бузького лиманів.)
Ренійський Ізмаїльський Усть-Дунайський	Пониззя Дунаю	Вантажопотоки до придунайських країн.
Євпаторійський Севастопольський Ялтинський Феодосійський Керченський	На берегах Кримського півострова	Обслуговування потреб Криму, розвиток круїзних, пасажирських перевезень, Феодосія – перевалка нафти й нафтопродуктів.
Бердянський Маріупольський	Пн. узбережжя Азовського моря	Експорт металу, залізної та марганцевої руд, чорних металів, кам’яного вугілля, цементу тощо.

Бесіда за матеріалами таблиці:

-         Які види вантажу переважно транспортуються морським транспортом?

-         Які товари Україна експортує? Імпортує?

(Перевірка інформації по фрагменту електронного уроку «Водний транспорт», п.2,3.)

Три міжнародні залізничні поромні переправи (одночасно можуть перевозити більше 100 залізничних вагонів):

1)  Іллічівськ – Варна (Болгарія);

2)  Іллічівськ – Поті (Грузія);

3)  Керч – Тамань (Росія).

Річковий транспорт.

Інформація по фрагменту електронного уроку «Географія річкового транспорту».

Завдання: Скласти схему «Річкові порти України»:

Судноплавні річки України

 

Дніпро                Дунай        Дністер      Пд.Буг       Інгулець   Сіверський

Київ                                                                                                Донець

Дніпропетровськ

Запоріжжя

Черкаси

Кременчук

Дніпродзержинськ 

Основні вантажі: руди чорних металів, кам’яне вугілля, будматеріали, зерно, продукція легкої та харчової промисловості тощо.

Проблемне питання:

-         Які ж проблеми та перспективи розвитку водного транспорту в Україні?

5. Закріплення нових знань

«Метод-прес»: У яких випадках ви скористалися б водним транспортом?

Прийом «Закінчи речення» із взаємоперевіркою:   

1.     За вантажообігом водний транспорт випереджає лише… (повітряний).

2.     Регулярні морські перевезення Чорним і Азовським морем почалися в (18 ст.).

3.     Екпортно-імпортні перевезення вантажів морським транспортом здійснюють на відстань до … (8 тис. км).

4.     Частка морського транспорту в експортно-імпортних перевезеннях вантажів становить … (95%).

5.     Перевезення між портами однієї країни – це… (каботаж).

6.     Найважливішими серед морських торговельних портів, на які припадає 70% усього вантажообігу є … (Одеський, Іллічівський, Южний).

7.     Який з цих портів працює переважно на забезпечення експортних поставок … (Іллічівський).

8.     Який з цих портів спеціалізується на забезпеченні експорту аміаку … (Южний).

9.     Нині в Україні три морських пароплавства: … (Чорноморське, Азовське, Українське Дунайське).

10.  Міжнародні зв’язки річковим транспортом здійснюються переважно річкою … (Дунай).

6. Підсумки уроку. Оцінювання.

- Про що дізналися на уроці?

- З якими новими поняттями познайомилися?

- Що для вас особисто було цікавим?

Оцінюються географічні диктанти за умови роботи учнів на уроці, робота учнів на картках, випереджувальні завдання.

7. Домашнє завдання:

Північно-Східний економічний район

   Мета: навчити учнів економіко-географічним знанням, прив'язувати їх до географічної території Північно-Східного економічного району, формувати вміння просторового мислення та господарського аналізу. Розвивати логічне мислення та виховувати національну свідомість.

   Унаочнення: Економічна карта України, атласи.

   Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

  

Структура уроку

I.  Організаційний момент – 1 хв.

II.     Актуалізація опорних знань і вмінь учнів – 13 хв.

III.   Вивчення нового матеріалу -25хв.

IV.  Закріплення нових знань і вмінь учнів – 4 хв.

V.     Підсумок уроку – 2 хв.

Девіз уроку:   « Рідний краю! Чи забуду

                           Я святі слова оці.

                            Ні, тебе кохати буду

                            І в терновому вінці»  П. Грабовський

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.    Актуалізація знань

      1.Що таке економічний район, спеціалізація?

2. Скільки економічних районів виділяється на Україні? (покажіть на карті)

      3. Яке практичне значення має економічне районування?

      4. В який економічний район входить Сумська область?

                  5.Перевірка  географічної номенклатури з теми: « Внутрішні  води України»

                  6. Розв’язування задачі до ДПА.

Вивчення нової теми

План

          1. Склад району та Е ГП.

          2. Природні умови і ресурси

          3. Населення і трудові ресурси

          4. Господарство:

    А) промисловість;

    Б) с/г;

    В) транспорт.

         5. Промислові вузли, центри.

         6  Проблеми та перспективи району.

 

1. Склад і ЕГП  

 S – 84 тис. км²  →  14 %. Населення – 5,5 млн. чол. 

3 області: Сумська, Харківська, Полтавська.

На Пн. – Білорусь; На Пд. – Донецький, Придніпровський, Центральний райони; На Зах. – Столичний; на Сх. – Росія. 

Висновок: зручне ЕГП, що визначається сусідством з розвинутими Донецьким, Придніпровським, Столичним районами та Росією.

2. Природні умови і ресурси

Природні умови

                                                                                                                                                                

           Рельєф                                             Клімат                                   Природні зони

Полтавська рівнина,                         Помірно-контине-                 Полісся, Лісостеп, Степ

Середньо-Руська                                       стальний

височина, Придніпровська

низовина

Природні ресурси – різноманітні

 

     

       корисні копалини                       водні                                                           земельні

                                                                                                                        

нафта, газ                         залізні руди          1). Річки (ліві притоки Дніпра)               › S займають

Дніпровсько-                   ▲–Кременчук       Сів. Донець з Осколом                              чорноземи

Донецька н/г                                                  2). Мін. Води ( Миргород,

Провінція;                      будматеріали,         Березівка)                                                  лісові

Сумська обл.                   кам'яна сіль,                                                                              

(Роменський і               фосфорити                                                                        Пн. Сумської обл.

Охтирський райони)                                                                                                        (мішані)

Висновок: Природні умови і природні ресурси сприятливі для розвитку господарства.

          3. Населення і трудові ресурси.

    

Природний приріст                    Розміщення        великі міста: Харків – 1,5 млн. чол.

                                                          Густота                                   Полтава – 318 тис. чол.                          

Від'ємний в усіх областях     середня      найбільша                     Суми – 290 тис. чол.

(› в сільській місцевості)     65  чол/км²       у містах             високий рівень урбанізації

                                                                  (Харків –                         ~ 70% - міське

  Депопуляція!                                            93 чол/км²)                            населення

          Висновок: Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з ТП: знизилась частка молоді і зросла – пенсіонерів.                          

                                

4. Господарство – інстріально-аграрна спеціалізація.

     А).  Промисловість – головна галузь господарства.  

ГАЛУЗЬ	ПРОДУКЦІЯ	ЦЕНТРИ
Машинобудування	- турбіни, е/двигуни, трансформатори, тракт., велосипеди, літаки. -насоси, е/мікроскопи, компресори. - е/технічне обладнання	м. Харків м. Суми м. Полтава, Харків
Хімічна	-   мін. добрива, фарби  - хім. реактиви, плівка - фармацевтичні вироби	м. Суми м. Шостка м. Харків, Лубни
Буд. матеріалів	цемент, ЗБК, черепиця, буд. кераміка	Балаклея(Харківська обл.), Кременчук, Полтава, Ромни
Легка	текстильна, хутрова, взуттєва	Харків, Полтава, Суми, Ромни
Харчова	Цукрова, олійна, молочна і м'ясна	Суми, Лохвиця, Полтава, Лубни, Харків.
ПЕК	Нафтопереробна ТЕС ГЕС	м. Кременчук Зміївська(Харківська обл.) м. Кременчук

Найбільший розвиток мають галузі: хімічна, машинна, харчова.

Сумська область

1). Паливно-енергетична промисловість

 

Нафтогазова ( Охтирський і Роменський райони)                          електроенергетика                                                                                             1. ТЕС – м. Суми, Охтирка, Шостка

        Качанівський н/п завод                                            2. ГЕС – 4 на р. Псел

                                                                                       3. із Зміївської ТЕС ( Харківська обл.)

                                                                                       4. із Курської АЕС ( Росія)

2). Машинобудування і металообробка.

  - насоси для АЕС і цукрової п-ті – « Насосенергомаш»

              - обладнання для нафтової і газової продукції – ВАТ ім. Фрунзе (насоси, компресори)

  - електронні мікроскопи – ВАТ  «Селмі»

3). Хімічна

              - мін. добрива, сірчану кислоту, двоокис титану – ВАТ «Хімпром»

              - фотоматеріали, хім. Реактиви, піротехнічні вироби –  м. Шостка

4). Легка

  - швейна – Суми, Ромни, Охтирка

  - взуттєва – Ромни, Суми, Охтирка

  - Кролевецька фабрика художнього ткацтва

              - первинна обробка льону – Кролевець, Ямпіль

5). Харчова:

   - цукрова

   - молочна – Глухів, Ромни, Суми, Шостка

   - м'ясна – Суми, Конотоп

   -  кондитерська – Тростянець

 Б) Сільське господарство – 78% с/г угіддя, 80- рілля, значні природні пасовища

       рослинництво                                    тваринництво

- зернові(озима пшениця)                   - скотарство

- технічні(цукрові буряки,                  - свинарство

           соняшник)                                 - вівчарство

  картопля, овочі                                  - бджільництво

Сумська область

      1). Рослинництво – 84% - с/г угіддя – в т.ч. 62% - орні землі,

    - зернові: оз. пшениця, оз. жито, ячмінь, овес, кукурудза;

    - круп'яні: гречка, просо;

    - бобові: горох, квасоля, вика, соя;

    - технічні: цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець;

    - овочівництво, картоплярство.

      2). Тваринництво:

     - м'ясо-молочне і молочне скотарство;

     - свинарство;

     - птахівництво;

     - вівчарство, кролівництво, бджільництво.

В) Транспорт – має велике значення.

 

внутрішні перевезення                                          зовнішні перевезення

 

автомобільний                 залізничний ( вузли: Харків,                         трубопровідний 

                                  Конотоп, Лозова, Полтава)    - нафта із Самари до Кременчука

 транзитні магістралі                                                             - місцеві ( газ від Шебелинки,

з'єднують з Росією, Білоруссю,                                               Качанівка)

Польщею.

                                        

           5. Промислові вузли, центри.

           6. Проблеми району та  перспективи  розвитку.     

     

Економічні                                 соціальні                             екологічні

 

- застарілі технологічні             - ускладнення                  - збереження і підвищення

  процеси на підприємствах       демографічної                     родючості ґрунтів

- територіальна                         ситуації                             - забезпечення південної

нерівномірність розвитку         - закріплення кадрів           частини р-ну водними

                                                             на селі                             ресурсами

1.Модернізація застарілого

     устаткування і техно-         1.Матеріальне за без-        1.Збереження родючості

    логій                                        печення сімей, що              чорноземів

                                                     мають дітей                      2. Раціональне використання

                                            2. Покращення соціальних         водних ресурсів

                                                     умов на селі

  IV.  Закріплення   

1.      Які особливості ГП найбільш сприятливі для розвитку господарства?

2.      Якими природними ресурсами найкраще забезпечений район?

3.      Для яких галузей промисловості склалися найкращі умови в районі ?

4.      М.Суми наприкінці XX ст. стало виробляти обладнання для нафтової і газової промисловості. Наскільки, на вашу думку, виправдала така спеціалізація? Які це створює можливості для виходу Сумської області на ринок ближнього і дальнього зарубіжжя.

5.      Від чого залежить с/г спеціалізація району?

6.      Які проблеми стоять сьогодні перед районом і чи є шляхи їх розв'язання?

7.      Уявіть себе перспективним підприємцем – яку б галузь промисловості ви обрали для своєї діяльності і чому?

III.            Підсумок уроку.